Адаптація дитини 3-ого року життя до умов дошкільного закладу

Процес пристосування (адаптації) до дитячого садка проходить досить індивідуально. Одні діти легко і швидко звикають, не примушуючи батьків турбуватися та переживати. Інші, навпаки, звикають довго, хворобливо, а іноді й зовсім не можуть адаптуватися.

У психологічній літературі поняття адаптації розкривається як сукупність особливостей біологічного виду, які забезпечують йому специфічний спосіб життя в умовах певного середовища. У дошкільній педагогіці цей термін тлумачиться як активне засвоєння прийнятих у суспільстві норм та оволодіння відповідними формами спілкування та діяльності.

У період адаптації у дитини відбувається зміна динамічних стереотипів - раніше сформованих звичок та устрою життя. Додайте до цього й так звану імунну та фізіологічну зміну, подолання психологічних перешкод. Тому малюк переживає стрес, прояви якого різноманітні - відмова від їжі, сну, спілкування з оточуючими, занурення у себе, плач, хвороби. Щоби адаптація до дитячого садка проходила легше, слід підготувати малюка до того, що незабаром у його житті настануть зміни.

Найбільш оптимальним часом для початку відвідування дитячого садка вважають початок літа або осені. Комплектація нових груп дітьми найдоцільніше здійснювати наприкінці весни або на початку літа. Тоді йде планування навчально-виховної роботи на новий навчальний рік, наведення порядку у групових кімнатах, комплектація груп новими іграшками та посібниками, відповідно віку дітей. Тоді навчальний рік розпочнеться у повністю наповненій групі для усіх вихованців одночасно. Але це не означає, що в інший час дитину не візьмуть у дитсадок. Буде дуже добре, якщо вихователь дитячого садка трохи раніше до офіційного початку відвідування групи малюком, познайомиться з майбутнім вихованцем, визначить можливі труднощі і надасть рекомендації з їх корекції ще до того, як дитина почне систематично відвідувати дитячий садок. Щоб контролювати процес адаптації, вихователь дошкільного навчального закладу веде так званий листок адаптації, а також проводить постійну роботу з батьками дитини, які створюють необхідні умови виховання дитини вдома.

Головною педагогічною умовою успішної адаптації дитини до умов виховання в дитячому садочку є єдність вимог до малюка в сім'ї та в дошкільному закладі. З цією метою батьків знайомлять з умовами життя дітей у групі, а також вихователь знайомиться з умовами виховання дитини вдома, його індивідуальними особливостями, звичками. Бажано, щоб умови та вимоги до дитини з боку дорослих максимально співпадали. Стосується це, насамперед, режиму дня, навичок самообслуговування, культури поведінки. Також батьки повинні підготувати до відвідування дитячого садка і саму дитину.

По-перше, слід організувати спілкування малюка з іншими дітьми - під час прогулянок, відвідування сімей з дітьми. Малюк повинен навчитися спілкуватися, ділитися іграшками, грати і поводитися у дитячому суспільстві.

По-друге, чим більше навичок самообслуговування засвоїть дитина, тим легше буде відбуватися адаптація до дитячого садка. Вирішити це питання - батьківська справа.

Враховуючи практичний досвід роботи з дітьми, найбільш оптимальним для відвідування дитиною дитсадка вважається досягнення малюком трирічного віку. Згідно з вимогами програми виховання дітей у три роки малюк повинен уміти:

Вмиватися. З незначною допомогою дорослого мити руки, дотримуючись послідовності: дорослий допомагає засукувати рукава одягу, відрегулювати струмінь води, дитина самостійно змочує руки, бере мило, намилює руки; дорослий показує, як зробити багато піни; дитина повторює намилюючи рухи, змиває мило, умивається, закриває кран; якщо кран тугий, дорослий сам закриває його; дитина самостійно витирає руки та обличчя рушником, дорослий звертає увагу дитини на те, що руки та обличчя повинні бути сухими. Взагалі діти охоче вмиваються самостійно або за нагадуванням дорослого.

Доглядати за зовнішнім виглядом. Радіти чистому, красивому одягу, охайній зачісці. Відчувати негативні емоції у зв'язку з брудним одягом та руками, незачесаним волоссям; звертатися до дорослого з проханням допомогти дати лад. Радіти, коли такі неприємні моменти усунено. За нагадуванням дорослого користуватися носовою хустинкою, класти її у кишеню.

Правильно поводитися за столом. Прагнути їсти самостійно, відмовлятися від пропозиції «погодувати з ложки». Тримати ложку у правій руці, ретельно пережовувати їжу. Радіти, що уміє їсти самостійно, як дорослий. За нагадуванням дорослого користуватися серветкою. Помічати за показом дорослого красиво накритий стіл, яскравий посуд, смачну їжу. Упізнавати і називати знайомі страви (суп, борщ, каша, котлети, салат, пюре, компот, сік, чай). За нагадуванням дорослих говорити «дякую», допомагати прибирати за собою тарілку, чашку, серветку. Дома мати «улюблену» тарілку, чашку, серветку, із задоволенням спостерігати, як мама миє посуд, робити спроби самостійно вимити свою тарілку та чашку, подати хліб, пиріжок.

Доглядати за речами та іграшками. Разом з дорослим та за його показом складати іграшки на місця, вішати речі, ставити взуття. Спостерігати, як дорослий пере, прасує, чистить одяг, брати участь у митті іграшок, купанні ляльок.

Одягатися. Вчитися за показом дорослого знімати і вдягати одяг, розстібати великі ґудзики, шнурувати чоботи. Знати свої речі, радіти чистому одягу. Грати. У грі відображати процеси умивання, одягання, їжі; годувати, купати, одягати іграшки (ляльок, звіряток тощо), «вчити» свої улюблені іграшки правильно їсти, вмиватися; у іграх-демонстраціях з іграшки, які показує вихователь, допомагати ляльці правильно вдягатися, приносити Зайчику усе необхідне для купання маленький зайченят тощо.

По-третє, необхідно привчити дитину до певного режиму дня, в якому відведено місце різним видам діяльності (гігієнічні процедури, прийом їжі, ігри та заняття, прогулянка, елементарна праця та інші).

По-четверте, малюк повинен знати, що таке дитячий садок, чим там займаються діти. Також у дитини слід стимулювати бажання відвідувати групу. Для цього дитині розповідають про життя в дитячому садку, розглядають ілюстрації, ходять до дитсадка під час денної прогулянки дітей і спостерігають за ними.

Приблизно за місяць до початку систематичного відвідування дитячого садка (коли буде зібрано усі необхідні документи та пройдено медичний огляд), добре, якщо Ви домовитесь з адміністрацією, і будете приходити разом з дитиною тільки на час денної прогулянки. Так дитина познайомиться з вихователем, дітьми, звикне до них, навчиться спілкуватися, у неї з'являться перші враження про життя у дитсадку. Важливо, щоб цей досвід був позитивним і сприяв виникненню бажання дізнатися, що іще цікавого в садочку. Обов'язково потоваришуйте з вихователями (їх, як правило, два) і помічником вихователя. Робіть це поступово. Довіра дитини до вихователя є неодмінною умовою гарного самопочуття і розвитку дитини у дошкільному навчальному закладі.

З часом, дитину можна буде приводити в садочок з ранку до денного сну. На це піде іще деякий час. Будьте терплячими, показуйте дитині, що Ви раді з того, що вона вже доросла і ходить до дитсадка, до дітей. Користуйтеся тим, що дитина виявляє потребу робити все самостійно, але при цьому враховуйте фактичний рівень її можливостей. Завдання дорослих - підтримувати прагнення до самостійності, не згасити його критикою незграбних дій дитини, не знищить віру дитини у власні сили. Допоможіть малюку помітити зростання своїх досягнень, відчути радість переживання успіху в діяльності. Частіше акцентуйте увагу на радісних моментах спілкування з дітьми та дорослими в дитячому садку, розпитуйте дитину про її враження.
Коли пройде певний час, спробуйте залишити дитину на денний сон. Обов'язково скажіть їй, що коли вона прокинеться, Ви одразу її заберете. Не обов'язково одразу спати до фактичного підйому. Спочатку можна спробувати тільки заснути, а коли малюк прокинеться - сказати, що мама вже прийшла. Так Ви зможете заспокоїти дитину, переконати її в тому, що додому малюка забиратимуть ЗАВЖДИ. Адже страх розлучення з близькими людьми, а тим більше з мамою - найбільш сильний страх (і, погодьтеся, не тільки дитячий!). Сподіваємось, що Ваша дитина поступово звикне до щоденного відвідування дитячого садка на увесь день. У вечірні години у дітлахів немало цікавих справ - загартування, вечори розваг, самостійна ігрова діяльність та багато іншого.

Бажаємо Вам та Вашій дитині швидкої та безболісної адаптації!

Як підготувати малюка до вступу у дитячий садок

Вашому малюку від 2-х до 3-х років. Він підріс і ви вирішили, що вже може ходити в дитячий садок і треба з’ясувати, в який саме. Але яким би чудовим не був той дитячий садок, який ви обрали, для вашої дитини це світ чужих людей. Певні моменти адаптації дитини до дошкільного закладу можна пом’якшити або взагалі зняти, якщо зважити всі особливості нової ситуації. Тоді вступ у дитячий садок відбудеться без стресу. Тому варто потурбуватися про те, щоб підготувати малюка до вступу у новий світ. Витрачений на це час повернеться до вас впевненістю малюка в новій ситуації, збереженням його здоров’я і ваших нервів.

Отже, як підготувати доньку чи сина до вступу в дитячий садок?

Насамперед підготувати треба себе, шановні батьки! По-перше до того, що це складний і досить тривалий процес. І підганяти його та поспішати самим не варто. І якщо вас чекають на роботі, то почати привчати дитину до дитячого садка потрібно за 4-6 місяців до виходу на роботу. По-друге, ви не повинні закласти сумніви в дитині про те, що в дитячому садку їй буде добре. Ви повинні усвідомити, що ваші слова, дії, інтонації, погляд і навіть подих відчуваються дитиною і обумовлюють, наскільки легко чи важко ваша дитина увійде у нові умови життя.

Позитивне налаштування та поінформованість

Зміна звичного способу житття викликає у дитини емоційну напруженість. Поганий настрій дитини відображується на її здоров’ї та може призвести до погіршення психічного розвитку. Для того, щоб поганий настрій не став на заваді, дуже важливо створити у малюка позитивний настрій до до майбутніх змін у його житті.

Нерідко батьки ведуть малюка у дитячий садок за потреби. Через домашні обставини і ставляться до дитини в такому разі співчутливо, з жалем, і його присутності розповідають про свої переживання усім родичам, знайомим, сусідам. В такій ситуації дитина також починає себе жаліти, вередує, відмовляється ходити в групу. Вона просто повірила в те, про що говорять батьки.

Ні в якому разі не можна залякувати дитину садком, погрожувати:”Не будеш слухатись – віддам до дитсадка”, а потім, коли дитина вже ходить у дитячий садок, погрожувати, що ви її там залишите, якщо вона буде вередувати або не слухатись. Це викличе страх перед дошкільним закладом і погіршить стан дитини у період звикання до незнайомого оточення.

Але у дитини може скластися добре ставлення до дитячого садка тоді, коли пояснити йому, що новий для нього дім – це потреба, що він росте, стає дорослим, що настав час піти до садка, бо лише маленькі діти з мамої вдома сидять, а великі ходять у дитячий садок так само, як і тато з мамою на роботу. І це велика честь, бо приймають туди тільки дорослих і серйозних дітей, з якими цікаво гратися. Бажано також при зустрічі зі знайомими, друзями розповідати з гордістю про те, що ваша дитина скоро піде у дитячий садок.

Спокійне і впевнене входження в нову ситуацію забезпечить дитині її поінформованість про життя в дитячому садку. Можна розповідати проте, як ви самі ходили до дитячого садка, що там було цікавого, можна навіть вигадати історії з дітьми, що ходять у дитячий садок, а можна і пограти з лялькою в дитячий садок.

Забезпечуємо фізиологічний комфорт

Забезпечення належного фізичного і фізиологічного стану малюка досягається відповідністю двох режимів – домашнього та дитсадовського. Перш ніж вести дитину до дитячого садка, варто ознайомитися, зрежимом групи, куди піде ваш син або донька. Це треба, щоб знизити фізіологічний дискомфорт, який дитина відчуватиме, коли її особистий фізіологічний ритм не буде задовольнятися режимом дошкільного закладу.

У такому разі виникають проблеми: дитині пропонують їсти, коли вона не голодна, а потвм у неї виникає відчуття голоду, дитина починає вередувати, плакати; або ж малюк просто засинає за обідом, а пперед цим на прогулянці плакав, бо хотів їсти. Інколи збіг відчуття голоду і втоми (тривала гра з дітьми збуджує) може стати подвійним джерелом гніву та роздратованості.

Агресивна реакція у такому разі є фактично реакцієї на ситуацію, яка не влаштовує. Дитина незадоволена станом речей починає протестувати. Але сварити дитину за її вередування. Роздратованість, агресію не можна, Це не її винв, у цьому винні дорослі. Які байдуже поставилися до такої проблеми, як пристосування до нових умов життя, не потурбувалися про забезпечення для неї фізіологічно комфортного перебування в дитячому садку.Нервова система дитини зазнає великих навантажень, і організм дитини вдається до так званого “психосоматичного захисту”: підвищена температура, висипи на шкірі, ускладнене дихання, кишково-шлункові розлади.

Отже, якомога раніше поцікавтесь, за яким режимом живе відповідна за віком група дитячого садка. Якщо домашній режим та режим дитячого садка не збігаються на 20-40 хвилин. То вам легко буде усунути таку розбіжність, пам,ятаючи про послідовність такого процесу. А от якщо домашній режим кардинально відрізняється від режиму в садочку, батькам є над чим попрацювати. У такому разі не завадить консультація підіатра.

Поступово приводячи у відповідність обидва режими, ви забезпечите дитині фізіологічний комфорт під час перебування і дитячому садку. Зауважимо тільки,що дотриматися встановленого режиму треба і у вихідні і святкові дні і не тільки в період адаптації.

Привчаємо до самостійності

Дитина як особистість починає формуватися наприкінці першого року життя. У деяких сім,ях дитину довго вважають маленькою. Не бажають і не вміють побачити, що вона дорослішає, опікують як безполмічну істоту, блокують розвиток самостійності. Такі діти, звикнувши до надмірної опіки, у дитячому садку почуваються безпорадними і самотніми. Проте дитині легше буде пристосуватися до умрв суспільного виховання, якщо вона володіє в сім,ї навичками самообслуговування.

Отже, якими навичками самообслуговування та культурно-гігієничними навичками має володіти 3-річна дитина:

· Акуратно та самостійно їсти, ретельно пережовувати їжу, не кришити хліб, не проливати суп, виходити з-за столу тільки після закінчення їди, дякувати;

· Засукувати рукава під час умивання, мити руки і обличчя, не розбризкуючи води, не обливати одягу, користуватися милом, витирати руки і обличчя рушником, вішати цого на місце;

· Своєчасно користуватися носовою хустинкою,туалетом, бути охайним , причісуватися, помічати та усувати самостійно чи з допомогою вихователя недоліки, неохайність в одязі;

· Самостійно або зневеликою допомогою дорослого одягатися, намагатися застібувати гудзики, зав,язувати шнурки, самостійно знімати одяг та взуття, акуратно складати одяг, вранці чи після денного сну допомагати дорослим застеляти ліжко.

Якщо вашому малюку ще немає 3-х років, потурбуйтесь, про те ,щобвін мав хоча б елементарне уявлення про побутове самообслуговування, тобто був у процесі оволодіння певними навичками. Саме ці навички самообслуговування визначені державними програмами виховання в дошкільних закладах як посильні для оволодіння і потрібні для становлення маленької дитини.

Не обмежуйте діяльність дитини. Намагайтесь, щоб дитина була не простим спостерігачем, а активним учасником всіх доступних їй побутових процесів: разом звами вона має готуватись до прогулянки, прийому їжі, прибирати у своєму ігровому куточку, вчитися під час купання користуватися губкою, мити шию, руки. Якщо залучати малюка це робити систематично, то досить швидко багато чого він навчиться робити самостійно без зайвих нагадувань.

Учіть малюка самочтійно їсти, одягатись і роздагатись, контролювати власні фізіологічні потреби і навіть по можливості допомагати вам у домашніх справх. Такий малюк росте незалежним, впевненим, відкритим. Впевненість у своїх можливостях відіграє не останню роль у позитивному ставленні дитини до дитячого садка.

Ще про самостійність

Самостійність передбачає не тільки самообслуговування, а й самостійне використання і застосування іграшок та висловлювання власних потреб і бажань.

Активна дитяча мова розвивається на основі домашнього спілкування з дорослими, що характерно для дитини 1-го року життя. До 6-ти місяців для немовляти центром уваги є дорослий, для дітей другого півріччя першого року життя з,являється і все більше помітний інтерес до до предметів і дій з ними . Спілкуючись з дорослим, дитина намагається задовольнити потребу вже не тільки і доброзичливій увазі , а й у співробітництві. Тепер дорослий є не лише джерелом тепла, він стає партнером у оволодінні предметами, а згодом партнером у грі. Гра не виникає сама по собі, гра у дитини виникає під керівництвом дорослого. Спочатку дитина знайомиться з предметами, потім починає маніпулівати з ними. На другому році життя відбувається перехід від простого маніпулювання до орудійних предметних ігор – використання предмету за призначенням, і тут потрібна допомога дорослого, бо саме він має навчити, що ложка призначена для їжі, а олівець для малювання. Потім виникають ігри з іграшками: дитини розкривають значення іграшки, дплі показують, що з однією іграшкою можна гратися по-різному. Дитині, яка вміє гратися, цікаво в дитячому садочку.

Спілкування

Якщо для немовляти є достатнім спілкування з вузьким колом найближчих дорослих, то для 2-, 3-річної дитини такий стан є незадовільним загалом і у зв,язку зі вступом у дитячий садок зокрема. Найважливішим питанням під час адаптації малюка є те, якою мірою дитина готова до розлуки з матір’ю,до встановлення контактів з незнайомими дорослими та дітьми, до прийняття і дотримання складних і не завжди зрозумілих для дитини соціальних норм та правил поведінки. Тому потрібно поступово розширювати коло людей, з якими знайома ваша дитина, а також сприяти знайомству та грі дитини з ровесниками. Спілкування з дітьми – одне з важливіших джерел розвитку дитини, це дає дітям додаткові враження, позитивні переживання, відкриває можливість продемонструвати свої вміння, удосконалити свої свої навички.

Отже, якщо ваш малюк любить грати разом з вами, спокійно переносить розлуку, залишаючись з іншими дорослими на деякий час, може зайняти себе якоюсь справою, звертаючись за допомогою, вміє виконувати певні дії щодо самообслуговування і охоче виконує ваші прохання, добре контактує з незнайомими людьми, активний і доброзичливий стосовно однолітків, Ви можете не турбуватися: ваша дитина уже готова до змін у своєму житті.

Кiлькiсть переглядiв: 368

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.